Вхід

Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних

  1. У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо: аба́т, акумулятор, баро́ко, беладо́на, белетри́стика, браві́симо, ват, гру́па, гун (гу́ни), ідиліч́ний, інтелектуа́льний, інтерме́цо, колекти́в, комі́сія, лібре́то, піані́симо, піцика́то, стака́то, су́ма, фін (фі́ни), шасі́ та ін.
За  традицією  з  подвоєнням  пишемо  загальні  назви:  анна́ли,  бо́нна, білль,  бру́тто,  бу́лла,  ва́нна,  ві́лла,  до́нна,  мадо́нна,  ма́нна,  мулла́,  панно́, пе́нні, то́нна, ду́рра, мір́ра та слово Алла́х.
  1. У разі збігу в загальних назвах однакових приголосних префікса й кореня подвоєння звичайно зберігаємо, зокрема в тих випадках, коли в українській мові вживається непрефіксальне слово з тим самим коренем: іммігра́ція (пор. мігра́ція), іннова́ція (пор. нова́ція), ірраціона́льний (пор. раціона́льний), ірреа́льний (пор. реа́льний), контрреволю́ція (пор. револю́ція), контрреформа́ція (пор. реформа́ція), сюрреалі́зм (пор. реалі́зм).
Примітка. Букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо в тих випадках, коли семантичний зв’язок між префіксальним словом і словом без префікса втрачений або суттєво ослаблений: анота́ція, конота́ція (пор. нота́ція), кореляція (пор. реляція), кореспонде́нт (пор. респонде́нт) і т. ін.
  1. Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах: Андо́рра, Бессеме́р, Білл, Боттіче́ллі, Гаро́нна, Голла́ндія, Ллойд, Маро́кко, Міссу́рі, Ні́цца,  Я́ффа;  Бе́тті,  Джо́нні,  Мю́ллер,  Руссо́, Те́ннессі, Смо́ллетт, Кі́ркконнелл та в загальних назвах, які від них утворені за  допомогою  афіксів:   андоррець,   бессеме́рівський,   голла́ндський, марокка́нець і т. ін. У загальних назвах, які утворені від власних назв без додавання  афіксів,  букви  на  позначення  приголосних  не  подвоюємоват (пор. Ватт), бекере́ль (пор. Беккере́ль), гаус (пор. Гаусс).
Примітка. За усталеною традицією в деяких власних назвах подвоєння не зберігаємо (Пенсільва́нія) або зберігаємо частково (Міссісі́пі).
  1. Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.
Примітка. Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово: Макка́ртні, Макке́нзі, Макке́нна, Маккінлі, а також у загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм і т. ін.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.