Вхід

Голосні [e], [u]

  1. Голосний [e] звичайно передаємо буквою е: ене́ргія, е́ра, Есхі́л, Етна, філе́, шардоне́, шевроле́, а в сполученні з попереднім [j] — буквою є: Єллоусто́ун, Є́мен, Є́ль.

За традицією є пишемо в низці слів релігійної тематики (грецького походження): єпи́скоп, єпи́тимія, єпитрахи́ль, Єва́нгеліє, євхари́стія, є́ресь та ін.

Після букв на позначення голосних, ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживається буква є: конве́єр, реє́стр, феєрве́рк, ка́рієс, кліє́нт, діє́з, дієреза,  діє́та,  ріє́лторабітуріє́нт,  паціє́нт,  сіє́стаго́мо са́пієнс, траєкторія, Вандріє́с, Діє́го, Даніє́ль, Аріє́ль, Маріє́тта, Маріє́нбург, Тріє́ст, Рамбує́, досьє́, портьє́, фоє́, Сьє́рра-Лео́не, Лавуазьє́, круп’є́, П’є́тро. Якщо префікс у слові або перша частина складного слова закінчується на голосний, то після неї пишемо е: діеле́ктрик, діети́л, поліе́др, квазіетні́чний, мініескала́тор, псевдое́фект, поета́пний, геоеконо́міка, агроеколо́гія, ультраеро́зія, мегаефе́кт, євроелі́та, металоема́ль.

  1. У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш пишемо українське у: брошу́ра, журі́, парашу́т.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Голосні [e], [u]"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.