• Немає товарів у кошику.

Особливості відмінювання власних назв іншомовного походження

  1. У дво- і полікомпонентних іменах і прізвищах відмінюємо всі складники, за винятком тих, які є невідмінюваними: Жа́на-Жа́ка, Марі́ї- Антуане́тти, Марі́-Сесілі́, А́ртура Ко́нана До́йла, Ка́рла Гу́става Емі́ля Маннерге́йма; Хуа́на Ка́рлоса Альфо́нсо Вікто́ра Марі́ї де Бурбо́на; Кло́да Жозе́фа Руже́де Ліл́ я.
  1. У чоловічих формах арабських, перських, тюркських імен з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін., відмінюємо всі складники, за винятком тих, які є невідмінюваними: з Ахмéдом Гаса́ном-огли́, у Мамеда-задé, до Мехмеда-бéя, з Кемалем-пашею, у Мірзи-ха́на.
Примітка. Не відмінюємо особові імена в складі жіночої форми азербайджанських імен по батькові з компонентом кизи́: до Зульфії Мура́д-кизи́, з Фатімо́ю Гаса́н-кизи́і т. ін.

Український правопис

Перейти до змісту

0 коментарів до "Особливості відмінювання власних назв іншомовного походження"

Прокоментувати!

Освітня платформа © Дискурс. Усі права застережено.