Вхід

Голосний [і]

Залежно від позиції в слові, особливостей вимови і мовної традиції букви на позначення звука [i], зокрема і, у (ігрек), e, буквосполучення ea, ee, ie і т. ін. передаємо українськими буквами і, ї та и.

І пишемо:

  1. На початку словаіде́я,  інстру́кція,  інтернаціона́льний;  І́бсен,  І́ден, Ізабе́лла, Іліа́да, І́ндія, Іт́он.
  2. Після приголосного перед голосним та буквами є, ї, й: артеріа́льний, геніа́льний, діа́лектика, індустріаліза́ція, матеріа́л, діа́гноз, чіаба́та, ціані́д, соціаліз́м, фіа́лка;  аудіє́нція,          гіє́на, ріє́лтор, кліє́нт, пієте́т, тамплієр́; копії́ст, аксіо́ма, раціо́н, революціоне́р, соціоло́гія, фіоле́товий; ра́діус, тріу́мф; партій́ний, ра́дій; Біарри́ц, Фіу́ме; Віардо́, Ігле́сіас, Марціа́л, Ліє́па, Оссіа́н, Сіа́м, Шантії́.
У кінці  слова  іншомовне  –іa  передаємо  звичайно  через –ія: арте́рія, мате́рія, інду́стрія, Іта́лія, Гарсі́я, Га́ллія.
  1. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатріче, Ові́дій, Річард, Дідро́, Ді́зель, Грі́мм, Ме́дічі, Россі́ні, Анрі́.
Власні назви, що перейшли  в  категорію  загальних  назв,  пишемо за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: ди́зель (від прізвища Рудольфа Ді́зеля), силуе́т (від прізвища Етьєна де Сілуе́тта).
  1. У географічних назвах після приголосних, крім дж, ж, ч, ш, щ, ц і р перед наступним приголосним, крім [j], і в кінці слова, а також у похідних прикметниках: Канзас-Сі́ті, Лісабо́н, Міссісі́пі, Монтевіде́о, Ніл, Севі́лья, Сі́дней, Замбе́зі, Ка́прі, Сомалі́, лісабонський, сомалійський.
  2. Після приголосних у кінці слова: візаві́, віскі, журі́, колі́брі, мерсі́, парі́, попурі,́ су́ші, таксі́, харакірі, шасі.
  3. У всіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бі́знес, піло́т, вібра́ція, акаде́мік, фіна́нси, гра́фік, гіпопота́м, логі́чний, гі́мн, кібу́ц, кілогра́м, кіно́, архі́в, хі́мія, хіру́рг, літерату́ра, респу́бліка, ні́ша, піані́симо.
За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башки́р, ви́мпел, єхи́дна, імби́р, калми́к, кипари́с, кисе́т, лима́н, ми́ля, мирт, ни́рка, спирт, химе́ра та ін.

За  традицією  з  и  пишемо  також  слова  грецького  походження,  що усталилися в церковному вжитку: дия́кон,  єпи́скоп,  єпити́мія́,  єпитрахи́ль, ми́ро, ми́тра, митрополи́т, христия́нство тощо.

Ї пишемо:

  1. після голосного: альтруї́ст, егої́ст, кофеї́н, маї́с, моза́їка, наї́вний, руї́на, сто́їк, теї́н; Аделаї́да, Аї́да, Каї́р, Саї́д, Таїр́, Хаї́м, Хусаї́нов.

Примітка. У складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишемо і: неоімперіалізм, псевдоісторичний, так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний; воі́стину, доістори́чний, поінформува́ти; неіндукти́вний і т. ін.

И пишемо:

  1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): ди́зель, дина́мо, дипло́м, дире́ктор, мето́дика; інститу́т, матема́тика, сти́мул, тип; пози́ція, фізи́чний; такси́ст, родзи́нка, силуе́т, систе́ма; цисте́рна, ци́фра; режи́м, джинси, джип; джигіт́ чичеро́не; ши́рма, шифр; брига́да, риф, фа́брика.
  1. У географічних назвах з кінцевими ида, ика: Антаркти́да, Атланти́да, Флори́да; Адріа́тика, Аме́рика, Анта́рктика, А́рктика, Атла́нтика, А́фрика, Ба́лтика, Ко́рсика, Ме́ксика.
  2. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжи́р, Вашингто́н, Вірджи́нія, Ге́мпшир, Жиро́нда, Йо́ркшир,  Ле́йпциг, Цинда́о, Чика́го, Чи́лі та в похідних від них: алжирець, йоркши́рський, чилі́йський та ін. Перед голосним і в кінці слова пишемо і: Віші́, Ші́офок.
  1. У географічних назвах після р перед приголосним (крім [j]): Брита́нія, Крит, Маврита́нія, Магри́б, Мадри́д, Рив’єра, Ри́га та ін. та в похідних від них: брита́нський, маврита́нський, ри́зький та ін.
Примітка 1. У компоненті власних назв -стріт пишемо і: Бейкер-стрі́т, Волл- стрі́т, Риджент-стрі́т, Фліт-стрі́т.
Примітка 2. У географічних назвах після р перед [j] та в похідних від них пишемо і, наприклад, Тріє́ст, Бріє́нн, Ер-Ріяд, трієстський, ер-ріядський.
  1. За традицією в ряді географічних назва після приголосних д, т перед наступним приголосним, крім [j]: Ватика́н, Единбу́рг, Кордильє́ри, Меди́на, Палести́на, Сарди́нія, Скандина́вія, Тибе́т та в похідних від них: ватиканський, единбу́рзький, скандина́вський та ін.
Примітка. Після приголосних д, т перед голосним і [j] пишемо і: Гала́тія, Індія.
  1. У ряді інших географічних назв за традицією: Брази́лія, Вифлеє́м, Єрусали́м, Кита́й, Пакиста́н, Сираку́зи, Си́рія, Сици́лія, та в похідних від них: єги́петський, сирі́єць та ін.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Голосний [і]"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.