Це чергування також відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення: е вживаємо в префіксальних дієсловах доконаного виду, і — в утворених від них дієсловах недоконаного виду:
- ви́гребти — вигріба́ти,
- ви́коренити — викорі́нювати,
- ви́пекти — випіка́ти,
- замести́ — заміта́ти,
- зберегти́ — зберіга́ти,
- перелеті́ти — переліта́ти,
- наректи́ — наріка́ти,
- спостерегти́ — спостеріга́ти,
- причепи́ти — причіпля́ти
- (так само ви́волокти — виволіка́ти, де о чергуємо з і).
Е чергуємо з і також у дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-), коли наголос падає на кореневий і, та в похідних від цих дієслів іменниках на -нн-(я):
- бреха́ти — набрі́хувати,
- ви́коренити — викорі́нювати,
- заверті́ти — заві́рчувати,
- теса́ти — заті́сувати,
- чека́ти — очі́кувати;
- ви́коренення — викорі́нювання,
- чека́ння — очі́кування;
- так само ви́полоскати — виполі́скувати (де о чергуємо з і).
Але: виве́ршувати, заве́ршувати, переве́ршувати, потребува́ти, прище́плювати.
Е (випадний) — И
Випадний е чергуємо з и перед л, р:
- беру́ — бра́ти — вибира́ти,
- ви́стелю — ви́слати — вистила́ти,
- завме́р — замри́ — завмира́ти,
- запе́р — запри́ — запира́ти,
- стер — зітри́ — стира́ти та ін.
Український правопис
0 коментарів до "Е (невипадний) — І (невипадний) у коренях дієслів"