Вхід

Правопис префіксів З- (ІЗ-, ЗІ-)

1. Префікс з- перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схили́ти.

Перед усіма іншими буквами пишемо з (зрідка із): зба́вити, звести́, зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти, зці́пити, зчепи́ти, зши́ток; ізжо́вкнути, ізно́в, ізсере́дини.

Префікс з- (с-) уживаємо переважно перед коренем, що починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зеконо́мити, зігнорува́ти, зорієнтува́тися, зумовити; здрібни́ти, зскріба́ти, скла́сти, скріпити і под.

Коли ж корінь слова починають дві букви на позначення приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібга́ти, зігну́ти, зігра́ти, зідра́ти, зізна́тися, зіпсува́ти, зіста́вити, зі́ткнення, зіщу́литися та ін. Префікс зі- вживаємо також у словах із коренем, перший склад якого становить звукосполучення губний + й: зів’я́лий, зім’я́ти, зіп’я́стисясп’ясти́ся) тощо. У деяких словах можна паралельно вживати префікси зі- та зо-: зігріва́ти і зогріва́ти, зімліва́ти і зомліва́ти, зіпріва́ти і зопріва́ти, зітлі́ти і зотлі́ти.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Правопис префіксів З- (ІЗ-, ЗІ-)"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.