Вхід

Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних

1. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (на письмі їх позначаємо двома буквами), коли вони вжиті після голосного:

1) перед я, ю, і, є в усіх відмінкових формах іменників середнього роду другої відміни (крім форми родового множини):

  • знаря́ддя, знаря́ддю, (на) знаря́дді та ін.;
  • життя́, життю́, (у) житті́; моту́ззя, (у) моту́ззі;
  • коло́сся, коло́ссю, (у) коло́ссі;
  • гілля́, гіллю́, (на) гіллі́;
  • знання́, знанню́, (у) знанні́;
  • збі́жжя, збі́жжю, (у) збі́жжі;
  • сторі́ччя, сторі́ччю, (у) сторі́ччі;
  • підда́шшя, підда́шшю, (на) підда́шші;

а також у похідних словах:

  • гілля́ — гілля́стий, гілля́чка;
  • життя́ — життє́вий (і життьови́й), життє́пис та ін.,
але: знань, знаря́дь, підда́ш, сторі́ч, угідь; якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігаємо: відкриття́ — відкритті́в, почуття́ — почуттів;

2) перед я, ю, і, е в усіх відмінкових формах деяких іменників чоловічого та жіночого роду першої відміни (за винятком родового множини на -ей):

  • суддя́, судді́, суддю́, су́ддів і т. д.;
  • стаття́, статті́, статте́ю (але в родовому множини — стате́й);
  • рілля́, ріллі́, ріллю́, рілле́ю;
  • Ілля́, Іллі́, Іллю́, Ілле́ю, І́лле та ін.;

3) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини третьої відміни, якщо в називному відмінку їхня основа має один м’який або шиплячий приголосний: мо́лодь — мо́лоддю, мить — ми́ттю, мазь — ма́ззю, вісь — ві́ссю, міць — мі́ццю, сіль — сі́ллю, тінь — ті́нню, по́дорож — по́дорожжю, ніч — ні́ччю, ро́зкіш — ро́зкішшю.

Примітка. Якщо основа закінчується на два приголосні, губний або р, їх подовження немає: мо́лодість — мо́лодістю, при́язнь — при́язню, по́вість — по́вістю, кров — кро́в’ю, ма́тір — ма́тір’ю, не́хворощ — не́хворощю.

4) перед я, ю в прислівниках зра́ння, навмання́, спросо́ння; попідвіко́нню, попідти́нню;

5) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслів ли́ти, ли́тися: ллю, ллєш, ллємо́, ллєте́, ллють; ллє́ться, ллю́ться, а також у похідних від них: ви́ллю, віділлю́, наллю́, розіллю́; розіллє́ться, розіллю́ться та ін.

Примітка. Немає подвоєння букв на позначення приголосних в іменниках кутя́, попадя́, свиня́ та в порядкових числівниках тре́тя, тре́тє та ін.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.