Вхід

Поділ іменників на групи

Іменники І та ІІ відміни поділено на три групи:

  • тверду,
  • м’яку
  • та мішану.

І відміна

  1. Тверда група

До твердої групи належать іменники жін. роду із закінченням (крім тих, основа яких має закінчення на шиплячий приголосний): жі́нка, маши́на, перемо́га, сівба́, фа́брика, фі́рма, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) із таким закінченням: базіќа, біда́ха, витріща́ка, заводія́ка, недорі́ка, сирота́та чол. роду (назви осіб): джу́ра, Мики́та, Са́ва та ін.

  1. М’яка група

До м’якої групи належать іменники жін. роду із закінченням -я: бу́рявідмі́нниця, друка́рня, земля́, надія́, пі́сня, сім’я́ та чол. роду — назви осіб: те́сляіменники  спільного  роду  із  цим  самим  закінченням:  кровопи́вця, уби́вця, суддя́тощо та іменник чол. роду Ілля́.

  1. Мішана група

До мішаної групи належать іменники жін. роду із закінченням та з основою на шиплячий приголосний: ве́жа, гу́ща, ї́жа, ка́ша, кру́ча, межа́, пло́ща, те́ща та чол. роду — назви осіб: вельмо́жа, паша́, а також іменники спільного роду із закінченням та з основою на шиплячий приголосний: листоно́ша, міхоно́ша.

ІІ відміна

  1. Тверда група

Чоловічий рід

До твердої групи належать іменники чол. роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) і з закінченням -о: дуб, о́дуд, пала́ц, темп, ужи́нок, у́спіх; ба́тько, Петро́; переважна більшість іменників на -р: вир,  ви́хор,  відва́р,  двір,  жир,  сир,  сто́вбур,  сто́ляр,  щур,  я́вір;  сюди  ж належать  іменники  звір,  кома́р,  снігу́р,  які,  проте,  у  називному  відмінку множини мають закінчення м’якої групи: звір́і, комарі́, снігурі́ (іменник щур може мати і варіантне закінчення : щурі́), а також усі іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр): інжене́р, колекціоне́р, ма́йстер, парфуме́р, фе́рмер, ши́фер, шофе́р; акто́р, дире́ктор, інспе́ктор, профе́сор, світлофо́р, семафо́р; абажу́р, гіпю́р, каламбу́р; іменники з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир  (-ір,  -їр)база́р,  гекта́р,  куліна́р,  монтанья́р,  му́ляр,  футля́р, ювіля́р; каси́р, команди́р, пасажи́р, папі́р, сувені́р, конвоїр́; окремі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині та множині: дóлар — дóлари, пáнцир — пáнцири та ін.

Примітка. Іменник маляр залежно від наголосу належить або до твердої групи ма́ляр (наголос падає на корінь в усіх відмінках однини й множини: ма́ляр — ма́ляра, ма́лярові, ма́ляра, ма́ляром, (на) ма́лярові — ма́ляри, ма́лярів, ма́лярам, ма́лярів, ма́лярами, (на) ма́лярах), або до мішаної (наголос переходить на закінчення: маля́р —  маляра́, маляре́ві, маляра́, маляре́м, (на) малярі́ — малярі́ — малярі́в — маляра́ми  —  (на) маляра́х).

Середній рід

До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням : боло́то, ві́яло, во́ло, залі́зо, зерно́, зло, крило́, ко́ло, люсте́рко, мавпеня́тко, ма́йво, мі́сто, молоде́цтво, село́, христия́нство та ін.

  1. М’яка група

Чоловічий рід

До  м’якої  групи  належать  іменники  чол.  роду  з  кінцевим  м’яким приголосним    основи:    боє́ць, ве́летень,    зви́чай,   крадій́,   край,   мите́ць, тату́ньо, діду́ньо, уді́й, учи́тель, Анто́сьо, Бене́дьо, Іва́ньо; сюди належить частина  іменників  на  –ар,  –ир,  які  в  однині  мають  наголос  на  корені: бо́ндар — бо́ндаря, ко́зир — ко́зиря, ку́хар — ку́харя, лі́кар — лі́каря, пи́сар — пи́саря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із – ар, –ир на закінчення: буква́р — букваря́, вівча́р — вівчаря́, воротáр — воротаря́, друка́р — друкаря́, інвента́р — інвентарю́(збірне), календа́р — календаря́, кобза́р — кобзаря́, секрета́р — секретаря́, сухáр — сухаря́, хаба́р — хабаря́, шахта́р — шахтаря́; гузи́р — гузиря́,  проводи́р —  проводиря́, пухи́р — пухиря́та ін. До м’якої групи належать також і деякі чоловічі особові імена: І́гор — І́горя, Ла́зар — Ла́заря та ін.

Примітка. У складних словах із хаба́р сполучним голосним є лише о: хабарода́вець, хабаромі́сткість, хабарооде́ржувач.

Середній рід

До м’якої групи належать іменники середн. роду із закінченням та (без суфіксів -ен-, -ят- у формах непрямих відмінків і переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): го́ре, мі́сце, мо́ре, по́ле; життя́, завда́ння, збіжжя, здоро́в’я, змага́ння, знаря́ддя, ли́стя, обли́ччя, пір́я, по́лум’я та ін.

  1. Мішана група

Чоловічий рід

До мішаної групи належать іменники чол. роду з кінцевим шиплячим приголосним основи:  ванта́ж,  дощ,  сто́рож,  слуха́ч,  ткач,  това́риш; вітри́ще, діди́ще, дуби́ще; також іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності), у відмінкових формах яких наголос переходить із суфікса на закінчення: бджоля́р — бджолярá, весля́р — веслярá, вугля́р — вугляра́, газетя́р — газетярá, зброя́р — зброярá, каменя́р — каменяра́, пісня́р — пісняра́, скляр — скляра́, смоля́р — смолярá, школя́р — школяра́та ін.

Середній рід

До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням та основою на шиплячий приголосний: ло́же, плече́, пріз́вище, я́вище та ін.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Поділ іменників на групи"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.