• Немає товарів у кошику.

Кома ( , ) в складному реченні

У складному реченні кому ставимо в таких позиціях.

  1. Для відокремлення частин безсполучникового складного речення зі значенням переліку:

В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (М. Коцюбинський);

Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко).

  1. Для відокремлення частин складносурядного речення:

Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко);

Вузький, глибокий Прут блиснув врешті з-за прибережних верб, а попід горами зазеленів розкішний килим виноградників (М. Коцюбинський);

Усе іде, але не все минає
Над берегами вічної ріки (Л. Костенко);

Непокривлену душу хотіли зламати,
Та ламалися тільки болючі киї (Д. Павличко).

З повторюваними єднальними та розділовими сполучниками і… і, ні… ні, або… або, то… то, чи… чи, не то… не то, чи то… чи то та ін.:

І розсвіте, і вийдуть смілі люди,
І порохом пропахне сніг і дим,
І розсвіте, і всесвіт видно буде,
Весь світ, всю долю видно стане їм (М. Бажан);

Або  не  сокіл  я,  або  спалила  мені  неволя  крила  (Леся Українка);

Чи то праця задавила молодую силу,
Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (Т. Шевченко).

З приєднувальними і пояснювальними сполучниками:

Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (І. Франко);

Довго слухав і Бертольдо, Далі мовив на відході:
«Що за дивна сила слова!
Ворожбит якийсь, та й годі!» (Леся Українка);

—Махнути б на неї [тару] рукою, та тільки й діла! (О. Гончар); Вмент маленький візок виповняється тілами вздовж і впоперек, причім мужчини викидають ноги за полудрабки (М. Коцюбинський); <…> Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто у мене з’вляється нудьга за батьківщиною (Ю. Яновський).

Примітка 1. Для надання більшої самостійності фрагментам висловлення, які могли б бути складовими частинами складносурядного речення, перед сполучниками сурядності і (й), а, але, та, однак та ін. замість коми можемо ставити крапку:

Ми якось дуже звикли, що він [Ойстрах] є.
А от нема. І струни його стихли (Л. Костенко);

Острів, як спрут, занурив у море шершаві лаби [лапи], приссався до нього, наче хоче спинитись. Але не може (М. Коцюбинський).

Примітка 2. Коми між двома частинами складносурядного речення не ставимо перед одиничними (не повторюваними) єднальними і (й), та (= і), а в першому з поданих нижче випадків також розділовими сполучниками або, чи, якщо

а) в реченні є спільний для обох його частин другорядний член або члени, у тому числі спільний відокремлений член, а також спільне вставне слово,

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Л. Смілянський); Часом на цій вересневій сині вилитими дзвіночками колихалися грона жолудів або виділявся обрис пташини (М. Стельмах); За винятком двох-трьох школярів, учні класу регулярно відвідували заняття і ніхто не пропускав їх без поважних причин; На щастя, буря скінчилася швидко й люди не постраждали;

б) ці частини являють собою питальні, спонукальні, а також окличні речення, об’єднані між собою відповідною інтонацією,

А де ж вони роблять цей електромобіль і чим ти допомагаєш, Кіро? (О. Копиленко); Хай завжди буде мир і хай завжди лунає дитячий сміх!; Як навколо все розквітло і як стало по-весняному гарно!

в) ці частини являють собою односкладні номінативні або безособові речення (в останньому випадку головні члени цих речень мають бути цілком однорідні за значенням):

Теля десь за двором ревнуло. Тиша і бур’яни (А. Головко); Сутінки огорнули світлицю. Порожньо і сумно (А. Хижняк).

  1. Для відокремлення частин складнопідрядного речення (підрядну частину відокремлюємо комою з одного боку або, якщо вона розташована всередині головної частини, з обох боків):

І той любов’ю повниться до світу,
Хто рідну землю має під собою… (М. Вінграновський);

Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком (М. Коцюбинський);

Весь край слов’янський чує крок дружин, Які спішать на збір у Дрогичин (М. Бажан);

Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином (І. Нечуй-Левицький);

Так тихо сходить місяця підкова,
Що аж завмерли гори та ліси… (С. Пушик);

Душа летить в дитинство, як у вирій,
бо їй на світі тепло тільки там (Л. Костенко);

Дай мені, Вітчизно, та для пісні сили, щоб тебе в цій пісні славить і любить, щоб для тебе серцем вічно зеленіти (В. Сосюра);

Рідний дім залишається в серці,
Як далеко від нього не йди (Г. Чубач).

Примітка 1. Для надання підрядним частинам складнопідрядних речень більшої змістової ваги та самостійності перед підрядними сполучниками і сполучними словами замість коми можемо ставити крапку:

Спочатку так: терзати, розпинати.
Щоб знав. Щоб знов. Щоб слухався. Щоб звик (Л. Костенко).

Примітка 2. Коми не ставимо між двома однорідними підрядними частинами, з’єднаними одиничними єднальними і (й), та (= і) та розділовими сполучниками або, чи, оскільки в реченні є спільна для них обох головна частина: Він… розказував, яку в їх селі рибу ловлять і яка в їх [них] ріка рибна, що усяка риба ведеться (Марко Вовчок);

І знов моя до тебе думка лине,
Далекий краю ранньої зорі,
Де тигрів слід веде до Уссурі
І спіє виноград між віт ялини (Борис Тен).

Примітка 3. Між однорідними підрядними частинами, з’єднаними повторюваними єднальними та розділовими сполучниками, кому ставимо, але тільки перед другим із цих сполучників: Буря вщухала або коли затихав вітер, або коли він починав дути з іншого боку.
Примітка 4. Коми перед підрядним сполучником або сполучним словом не ставимо в синтаксично нерозкладних конструкціях, подібних за будовою до складнопідрядних речень і похідних від них (колишні підрядні частини виконують тут функцію членів речення): робити як слід (як треба, як годиться, як належить, як має бути), дивлячись хто (що, який, куди, скільки), невідомо (не знати, невідь, хтозна) хто (що, куди, звідки, скільки), хто як не він це знає (кому як не йому це відомо), кричати що є сили (духу), говорити все що попало (завгодно, доведеться, здумається), роби що хочеш, будь що буде, іди куди хочеш; Нам є ще над чим працювати; І Остапові стало жалко Соломію, страх як жалко (М. Коцюбинський); [Сава:] <…> Я піду відсіль, піду куди очі дивляться (М. Костомаров).

Кому ставимо перед як у зворотах не хто інший, як…; не що інше, як…: Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський).

Коми не ставимо в конструкціях на зразок не інакше як, не те що, не те щоб, тільки й розмов що, тільки й того що і под.: Його витвори всі називали не інакше як шедеврами (С. Андрухович); [Костомаров:] Тільки й було розмови в нього що про вас (П. Тичина); Увесь час у Львові було дуже погано надворі: холодно, вогко, дощ, навіть щось так ніби сніг (Леся Українка); Нюра таке як замислився, бо перестав ворушити пальцями й дивився повз них у підлогу (Григір Тютюнник).

Примітка 5. Підрядну частину не відділяємо від головної комою, якщо перед нею є частка не, сполучник і: Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (пор.: Мене цікавить не те, як це сталося, а які можливі наслідки цього факту); Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють (пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини цьому не сприяють).

Примітка 6. Не відокремлюємо комою одиничні відносні займенники та прислівники в кінці речення: Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що (О. Гончар); Бачив хлопця й не сказав якого; Заснула, незчувшись коли (О. Гончар).

Але якщо до відносного слова в таких конструкціях прилягає інше слово, кому ставимо: Я б хотів знати, хто саме.

Примітка 7. Якщо перед підрядним сполучником або сполучним словом є слова (прислівники, сполучники, частки) з уточнювальним, підсилювальним, обмежувальним, приєднувальним значеннями а саме, особливо, зокрема, якраз, лише, тільки, а також та ін., кому ставимо перед ними: Восени в лісі рясно ростуть гриби, особливо коли пройде дощ; Скоро всі однокласники роз’їдуться, але тільки як закінчать школу; Друзі зустрілися, щоб обговорити новини, а також щоб накреслити плани на майбутнє.
Примітка 8. Cкладені підрядні сполучники тому що, через те що, завдяки тому що, для того щоб, незважаючи на те що, попри те що, дарма що, після того як, унаслідок того що, замість того щоб, тоді як, тимчасом як, у міру того як і т. ін., усередині яких коми не ставимо, слід відрізняти від можливих омонімічних сполучень указівних слів у головній частині, якими виступають займенник те в різних відмінках (з прийменниками, рідше також з іменниками) та деякі прислівники (тому, тоді та ін.) і сполучника або сполучного слова підрядної частини (змістова відмінність між першими і другими конструкціями виражається різним логічним виділенням їхніх компонентів і, відповідно, інтонацією), пор.: Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою і Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.

Примітка 9. У разі збігу двох сполучників (сполучних слів) перед другим із них коми не ставимо, якщо в наступній (головній) частині складнопідрядного речення є співвідносні слова то, так:

І якщо пісня вийде в люди,
То пломінь серця не згашу (А. Малишко).

Пор. без таких співвідносних слів: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (М. Коцюбинський).

Якщо перший сполучник при цьому є протиставним (а, але, однак і т. ін.), коми після нього взагалі не ставимо: Він прокинувся увечері, <…> довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Л. Первомайський).

  1. Для відокремлення частин, що входять до складних синтаксичних конструкцій (із сурядністю і підрядністю, із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком):

Марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні,
і в мріях ввижалась їм казка ясна,
де квіти не в’януть, де вічна весна (О. Олесь);

Синіють води, зеленіє яр,
І стеляться сліпучі краєвиди (М. Зеров).

Примітка. У складних синтаксичних конструкціях з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком коми між двома частинами, поєднаними сурядним зв’язком, не ставимо перед одиничними єднальними сполучниками і (й), та (=і), якщо в конструкції наявна спільна пояснювальна частина: Туристам треба було поспішати: навігація закінчувалася й останній теплохід от-от мав уже відпливати.

У конструкціях із сурядністю й підрядністю дві частини, поєднані сурядним зв’язком за допомогою цих сполучників, не відокремлюємо комою, якщо для них є спільна підрядна частина: У хаті вже було повно людей і тютюновий дим ходив над головою хвилями, коли Юхим переступив через поріг (А. Головко).

Український правопис

Перейти до змісту

0 коментарів до "Кома ( , ) в складному реченні"

Прокоментувати!

Освітня платформа © Дискурс. Усі права застережено.