Вхід

Географічні назви з прикметниковими закінченнями

Прикметникові закінчення слов’янських географічних назв передаємо так само, як у прізвищах, але у формі всіх трьох граматичних родів та однини й множини: у чоловічому роді — через -ий після твердого приголосного, через -ій — після м’якого приголосного; у жіночому роді — через , ; у середньому роді — через , -о, -є; у множині — через :

Становúй (хребет); Велúкий У́стюг, Новúй Сад, Олéній (острів); Лихá (річка), Нúжня Тунгýска, Бáнська Бúстриця, Зелéна Гýра; Благодáрне, Бологé (рос. Бологóе), Велúко-Тúрново, Покрóвське; Кáрлові Вáри.

Примітка. Російські географічні назви, похідні від прізвищ на -ой без суфіксів – ск-, -цк-, зберігають закінчення -оє: Толстоє;
  • слов’янські назви з кінцевими -ово, -ево та -ино передаємо через – ово, -єво та -іно (-їно), після шиплячих — -ино зі збереженням закінчення (на відміну від аналогічних українських назв на ): Внýково, Гáброво, Кóсово, Орє́хово-Зýєво, Сарáєво; Бородінó, Мáр’їно, Пýшкіно; Єгóршино, Рóщино. Закінчення зберігається і в назвах на зразок Радóмсько, що за походженням є відносними прикметниками, які в сучасній українській мові, на відміну від попередніх географічних назв, не відмінюємо;
  • польське ó, наявне в суфіксі –ów у польських географічних назвах, передаємо через –у або за традицією через -і: Жирáрдув, Жéшув, Томáшув- Мазовéцький і т. ін., але традиційно: Грýбешів, Крáків та ін. Літеру в суфіксі v у чеських і словацьких назвах передаємо через , але в назвах змішаних поселень з етнічними словаками та українцями за традицією — через —і: Крнов, Óрлов, Прóстейов, Пршéров, але Бардíїв, Вóронів, Пря́шів.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Географічні назви з прикметниковими закінченнями"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.