• Немає товарів у кошику.

Велика буква у звертаннях і в ремарках

З великої букви пишемо:

  1. Перше слово після знака оклику, яким відокремлюється звертання:

Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш (Т. Шевченко).

  1. Перше слово після знака оклику, що стоїть після вигуку або окличного слова, ужитих на початку речення: — Агов! Де ти? (В. Нестайко).
Примітка. Якщо вигук стоїть у середині речення, то наступне слово пишемо з малої букви: Ждемо день і другий — гай-гай! — немає Тетяни (С. Васильченко).
  1. Ремарки-фрази (подані в дужках), що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:

Ну, ось ви бачили в цій, по-моєму, талановитій, блискучій доповіді, що він справді дійшов висновків — глибоких, оригінальних, талановитих і, безперечно, високоцінних для нас. (У залі гучні, захоплені оплески.) (М.Івченко).

З великої букви пишемо й інші ремарки та посилання, узяті в дужки, що стоять   після   закінченого    речення:    [Павлина:]    Прощайте!    (Вийшла) (І. Карпенко-Карий).

Український правопис

Перейти до змісту

0 коментарів до "Велика буква у звертаннях і в ремарках"

Прокоментувати!

Освітня платформа © Дискурс. Усі права застережено.