З великої букви пишемо:
1. Перше слово, яким починається текст.
2. Перше слово в реченні:
- після крапки;
- після крапок, знака оклику й знака питання, коли ними закінчується попереднє речення.
3. Переважно перше слово у віршованих строфах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка.
Примітка 1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови, перше слово пишемо з малої букви:
— Дивіться… он там… встає… він ще живий… Семен… Семен… (М. Коцюбинський);
Тихо в хаті стало; Тільки наймичка шептала: «Мати… мати… мати…» (Т. Шевченко).
Примітка 2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то наступне речення (слова автора) пишемо з малої букви:
— Так тому й буть! — усі гукнули (Л. Глібов);
— Що з тобою? — допитувалась Маланка (М. Коцюбинський);
Я не Ганна, не наймичка, Я… — та й оніміла (Т. Шевченко).
Примітка 3. Зрідка після знака питання (знака оклику), що стоїть у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації, пишемо малу букву:
Раптом він чує над собою: Остапе! Остапе! це ти? живий? (М. Коцюбинський);
Сонце! сонце! — на гори й долини, — Сонце! сонце! — на води й поля. Хай живе в вільній праці людини України земля! (П. Тичина).
Український правопис
0 коментарів до "Велика буква на початку речення"