На початку слова звичайно пишемо і відповідно до вимови: Іва́н, і́грашка, і́дол, і́кати (‘вимовляти і замість и’), іко́на, іменува́ти, ім’я́, інди́к, і́ноді, іржа́, існува́ти, і́стина, іти́.
Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’).
И пишемо на початку
- окремих вигуків (ич!),
- часток (ич який хитрий),
- дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’)
- та похідного від нього іменника и́кання.
И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин.
Український правопис
2 коментарів до "Уживання І, И на початку слова"
Прокоментувати!
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Ви зобразили у відео “На початку ж слова ікати (‘вимовляти і замість и’), звичайно ж, і далі пишемо І” та у тексті “дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’)”
Напишіть, будь ласка, уточнення стосовно цього. Або відкорегуйте.
Дякую.
Тут ідеться про різні слова – “ікати” й “икати”: “ікати” – це вимовляти [і], “икати” – вимовляти [и] (замість якогось іншого звука). Джерело тексту, опублікованого на цій сторінці, – пдф-файл із “Українським правописом”, затвердженим у травні минулого року. Цим і зумовлена різниця у формулюваннях у відео та надрукованому тексті (у відео ще доданий наш коментар щодо “ікати”). Нам це здається логічним. У версії “Українського правопису”, надрукованій у “Науковій думці”, текст трохи відредагували, але загалом залишили те саме (розміщую тут копію відповідної сторінки: клацніть сюди відкриття зображення).
Дякую за коментар. Я правильно його зрозумів?