Технічні правила переносу. Знак наголосу

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що належать до них: Т. Г. Шевче́нко (а не Т. Г. // Шевче́нко), гр. Іване́нко (а не гр. // Іване́нко), акад. (доц., проф.) Гончаре́нко (а не акад. (доц., проф.) // Гончаре́нко), п. Гнатю́к (а не п. // Гнатю́к).

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 2008 р. (а не 2008 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см³ або 20 куб. см (а не 20 // см³ або 20 // куб. см), 5 г (а не 5 // г).

3. Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами дефісом, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т. ін.

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення на зразок вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-во тощо.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Знак наголосу ставимо на маловідомих словах (локалізмах і т. ін.), а також тоді, коли слово може вживатися з двома наголосами, змінюючи при цьому своє значення, пор.: Ми схо́дили на гору й Ми сходи́ли на гору та повернулися додому ще завидна; Обра́зи (від дієслова обража́ти), о́брази (художні, літературні), образи́ (ікони).

Український правопис

Перейти до змісту