Складні займенники

1. Разом пишемо складні неозначені займенники, утворені від займенників інших семантичних груп за допомогою словотворчих часток аби-, ані-, де-, -сь:

• абúхто (абúкого, абúкому і т. д.),
• абúякий (абúякого, абúякому і т. д.),
• абúчий (абúчийого, абúчийому і т. д.),
• аніхтó (анікóго, анікóму і т. д.),
• аніщó (анічóго, анічóму і т. д.),
• анія́кий (анія́кого, анія́кому і т. д.),
• анічúй (анічийóго, анічийóму і т. д.),
• дéхто (дéкого, дéкому і т. д.),
• дéщо (дéчого, дéчому і т. д.),
• дéякі (дéяких, дéяким і. т. д.),
• хтось (когóсь, комýсь і т. д.),
• щось (чогóсь, чомýсь і т. д.),
• якúйсь (якóгось, якóмусь і т. д.),
• котрúйсь (котрóгось, котрóмусь і т. д.).

2. З дефісом пишемо складні неозначені займенники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-:

• будь-хто́ (будь-когó і т. д.), будь-що́ (будь-чого́ і т. д.), будь-чи́й, будь-яки́й;
• котри́й-будь, хто-бу́дь, чий-бу́дь, що-бу́дь, яки́й-будь;
• котрúй-не́будь, хто-не́будь, чий-не́будь, що-не́будь, яки́й-не́будь;
• кáзна-хто, кáзна-чий, ка́зна-що, кáзна-якúй; хто́зна-яки́й;
• бóзна-що.

Український правопис

Перейти до змісту