Складні слова зі сполучними голосними звуками О, Е (графічно Е та Є)

Загальні правила правопису складних слів

Складні слова можна утворювати з двох і більше основ (слів) за допомогою сполучних голосних звуків і без них.

1. Коли перша частина складного слова — основа прикметника твердої групи, то сполучним звуком є о:

• важкоатле́т,
• гірничопромисло́вий,
• чорнóзем,
• яснозо́рий;

якщо ж перша частина такого слова — основа прикметника м’якої групи, то перед о пишемо ь:

• верхньолýжицький,
• давньору́ський,
• задньоязикóвий,
• нижньогі́рський,
• передньобокови́й,
• ранньостúглий,
• середньові́ччя,
• середньодобовúй,
• синьоо́кий.

2. Коли перша частина складного слова — основа іменника, числівника або займенника, то сполучним звуком буває:

1) о після твердого приголосного, зокрема й шиплячого: водозабі́р, Водохрéстя, грушоподі́бний, дощомі́р, душогýб, кашова́р, країнознáвство, однодéнний, рибокомбінáт, самовиховáння, самовчи́тель, сировáр, торфорі́з, цементовóз;

2) о в числівниковій основі дво- перед наступним приголосним, голосним та й у прикметниках та іменниках: двоáктний, двоелектрóдний, двоєдúний, двоóкис, двоóкисень, двоокси́д, двоопу́клий, двоосьови́й, двотижнéвий, двоя́русний;

3) е після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи: бурело́м, землемíр, землетру́с, киснетерапíя, краплеподíбний, працездатний, скéлелаз, а в деяких словах — і після шиплячого: дружелю́бний, ножетримáч, овочесхо́вище, Січесла́в, але традиційно: коно́в’язь, коногі́н, костогрúз, костопрáв, повітродýв, повітрозабíрник, свиномáтка, свинопа́с;

4) е після й, яким закінчується основа іменника м’якої групи, та після м’якого подовженого приголосного першої частини графічно передаємо буквою є: боєзда́тність, краєзнáвство, націєтвóрення, життєзда́тний, життє́пис, сміттєзбира́льний, хі́мієтерапія.

Роль сполучного звука у складних словах виконує також останній голосний першого невідмінюваного іменника чи першої незмінної основи іншомовного походження, переважно о, а (автовокзáл, відеозáпис, дискоклýб, Євросою́з, Європарлáмент, кінофíльм, наночасти́нки, радіокоміте́т, стереоапарату́ра; медіалінгві́стика, медіастилі́стика), а також голосний, яким закінчується перше слово, зокрема и (всюдихíд, двадцятирі́чний, триáтомний, трикілометрóвий, тринíжок, триóкисень, чотирибáльний, чотирикýтник, чотириосьовúй, семидéнний), е (морепродýкти, сонцестоя́ння), а (кількаразóвий, кількаповерхо́вий, півтораметрóвий, сім’ядóля, сім’япрóвід, сорокарі́чний), о (дев’яносторі́чний, стометро́вий, сторі́ччя), у (двою́рідний, трою́рідний).

Український правопис

Перейти до змісту