Правопис складних і складених географічних назв

Окремо пишемо:

• географічні назви, що складаються з прикметника та іменника: Бíла Цéрква, Велúкий У́стюг, Вéрхня Сілéзія, Вúшній Волочóк, Гóла Прúстань, Голубúй Ніл, Давúдів Брід, Холо́дний Яр, Зáхідна Єврóпа, Зелéна Гýра, Новé Мíсто, Новúй Сад, Повáжська Бúстриця, Сомкóва Долúна, Старá Планúна, Ширóкий Яр;
• географічні назви й номенклатурні терміни при них: Кавкáзький хребéт, Кандалáкська затóка, Скандинáвський півóстрів, Фíнська затóка, Чóрне мóре;
• географічні назви, що становлять сполучення іменника з порядковим числівником, який може стояти як перед іменником, так і після нього: Гíльча Дрýга, Залíсся Пéрше, Крáсне Дрýге, Пéрше Садовé;
• географічні назви, що становлять сполучення імені та прізвища або імені й по батькові: селó Івáна Франкá; але місто Івáно-Франкíвськ, селó Михáйло-Коцюбúнське (бо тут маємо сполучний голосний о й словотвірну чи морфологічну модифікацію прізвища), а також назва села Дмитрó- Варвáрівка, що складається з основ двох імен.

Разом пишемо:

• географічні назви-іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопíлля, Верхньодніпрóвськ, Гостролýччя, Дорогобýж, Красновóдськ, Малоярослáвець, Нижньокилúмськ, Нововолúнськ, Новосибíрськ, Старокостянтúнів, Чистовóдне, Ясногорóдка; білопíльський, верхньодніпрóвський, гостролучáнський, дорогобýзький,  чистовóднівський та ін.;

• географічні назви, що складаються з основ числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники: Дворíччя, П’ятигóрськ, П’ятихáтки, Семигóри, Семипíлки, Сорокодýби, Трипíлля; дворічáнський, п’ятихáтський, семигíрський, семипíлківський, сорокодýбський та ін.;
• географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні від них прикметники: Верни́городок, Гуляйпóле, Копáйгород, Печи́води; вернигородóцький, гуляйпíльський, копáйгородський, печивóдський;
• географічні назви, утворені від двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники: Верболóзи, Індокитáй, Страхолíсся; верболóзівський, індокитáйський, страхолíський, але А́встро-Угóрщина, Азóво-Чорномóр’я та деякі інші;
• географічні назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль; – абад, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт і похідні від них прикметники: Белгрáд, Волгогрáд; Китáйгород, Нóвгород, Кня́жпіль, Ольгóпіль, Адріанóполь, Севастóполь; Ашгабáт, Брáнденбург, Камберлéнд, Дáугавпілс, Кéйптаун, Йóркшир, Рýдольштадт; волгогрáдський, нóвгорóдський, ольгóпільський, севастóпольський, бранденбýрзький, дáугавпілський, рудольштáдтський;

• прикметникові форми й назви жителів від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника [без суфіксів -зьк(ий), -ськ(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності] та іменника: біломóрський, біломóрці (від Бíле мóре), білоцеркíвський, білоцеркíвці (від Бíла Цéрква), гостромогúльський, гостромогúльці (від  Гóстра  Могúла),  новоміськúй,  новоміщáни  (від  Новé Мíсто), яснополя́нський, яснополя́нці (від Я́сна Поля́на); житньогíрський, житньогíрці (від Жúтні Гóри), західноєвропéйський, західноєвропéйці (від Зáхідна Єврóпа), кам’янобáлківський, кам’янобáлківці (від Кам’янá Бáлка), липоводолúнський, липоводолúнці (від Лúпова Долúна).

З дефісом пишемо:

• географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника, а також прикметники, що походять від них: Бáня-Лýка — бáня-лýцький, Гвінéя-Бісáу — гвінéя- бісáуський, Ельзáс-Лотарúнгія — ельзáс-лотарúнзький, Кóло-Михáйлівка — кóло-михáйлівський, Орє́хово-Зýєво — орє́хово-зýєвський, Пýща-Водúця — пýща-водúцький; Берíзки-Бе́ршадські — берíзки-бе́ршадський, Вíта-Поштóва — вíта-поштóвий, Кам’янéць-Подíльський — кам’янéць-подíльський, Рáва-Рýська — рáва-рýський, Хáрків-Товáрний — хáрків-товáрний, А́встро- Угóрщина — áвстро-угóрський;
• географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імені та прізвища (чи прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники: Андрíєво-Івáнівка — андрíєво-івáнівський, Дмитрó-Варвáрівка дмитрó-варвáрівський, Івáно-Франкíвськ — івáно-франкíвський, Михáйло- Коцюбúнське — михáйло-коцюбúнський, Олексáндро-Пáщенкове — олексáндро-пáщенківський, але Петропáвлівка;
• географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів, а також похідні  від  них  прикметники:  Буéнос-А́йрес, Ду́мбартон-Окс, Іссúк-Куль, Кизúл-Ордá, Нар’ян-Мáр, Рíо-Нéгро, Улáн-Удé; буéнос-áйреський та ін., але назви з другим компонентом –даг, -дар’я, -дау тощо пишемо разом: Аюда́г, Алатáу, Амудар’я́, Сирдар’я́; амудар’їˊнський, приамудар’їˊнський тощо;
• географічні назви (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- та ін., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стріт, -фіорд і похідні від них прикметники: Соль-Ілéцьк, Спас-Клéпики, Усть-Каменогóрськ; Вест- Íндія, Іст-Лóндон, Нью-Йóрк, Сан-Сальвадóр, Санкт-Гáллен, Сáнта-Клáра, Сен-Готáрд, Сент-Лу́їс;  Фолл-Рúвер,  Атлáнтік-Сíті,  Со́хо-сквер,  Бóкна-фіóрд;     соль-ілéцький,     усть-каменогóрський;     нью-йóркський;     фолл-рúверський, атлáнтік-сíтинський та ін.;
• географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються українськими або іншомовними прийменниками, сполучниками чи мають при собі частку, артикль, а також утворені від них прикметники: Новосíлки- на-Дніпрí, Ростóв-на-Донý, Фрáнкфурт-на-Мáйні, Яр-під-Зáйчиком; Булóнь- сюр-Мéр, Бург-ель-Арáб, Ла-Мáнш, Ла-Плáта, Лас-Вéгас, Лос-А́нджелес, Па-де-Калé,   Ріо-де-Жанéйро;   новосíлківський-на-Дніпрí,   ростóвський-на-Донý, фрáнкфуртський-на-Мáйні, я́рський-під-зáйчиком; булóнь-сюр- мéрський, бург-ель-арáбський, ла-мáншський, ла-плáтський і т. ін.;

• прикметники, утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн), -ськ(ий), – цьк(ий), -зьк(ий): давúдово-брíдський (від Давúдів Брід), олíйниково- слобідськúй (від Олíйникова Слободá), мишýрино-рíзький (від Мишýрин Ріг), вільшáнсько-новосéлицький     (від     Вільшáнська     Новосéлиця), вíнницько- ста́вськúй (від Вíнницькі Ставú).

Український правопис

Перейти до змісту