Вхід

Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Давальний відмінок однини

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві (-єві), -у ().

  1. Закінчення –ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м’якій після приголосного), -єві (у м’якій групі після голосного та апострофа) мають іменники чол. роду (за винятком зазначених у п. 2 б): ба́тькові, ве́летневі, дире́кторові, ді́дові, добро́дієві, журавле́ві, ма́йстрові, Петро́ві, побрати́мові, працівнико́ві, секретаре́ві, Сергі́єві, си́нові, солов’є́ві, та́тові, това́ришеві, шахтаре́ві; буди́нкові, бу́кові, дро́тові, запа́сові, ки́лимові, набо́рові, пала́цові; га́єві, ка́меневі, кра́єві, пне́ві; доще́ві, пла́че́ві, плаще́ві та ін. Ці ж іменники набувають і закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі): дире́ктору, ма́йстру, Петру́, ве́летню, Віта́лію, журавлю́, солов’ю́; буди́нку, бу́ку, дро́ту, запа́су, ки́лиму, пала́цу; га́ю, ка́меню, кра́ю.
Примітка. Коли в тексті уживано поряд декілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень потрібно спочатку використовувати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоне́нкові Оле́сю Андрі́йовичу, Леоні́дові Микола́йовичу Куце́нку, добро́дієві бригади́ру, па́нові капіта́ну.

Варіантні закінчення -ові та мають іменники середн. роду із суфіксом -к-, що означають недорослих істот: дитя́ткові — дитя́тку, лоша́ткові — лоша́тку, немовля́ткові — немовля́тку, порося́ткові — порося́тку, теля́ткові — теля́тку, ягня́ткові — ягня́тку і под.

  1. Закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі) мають:

1) іменники середн. роду: мі́сту, селу́, свя́ту; прі́звищу, умі́нню, знаря́ддю, обли́ччю, підда́шшю, роздорі́жжю; се́рцю, со́нцю.

У деяких іменникахсередн. роду можливі варіантні закінчення -у, -юта -ові, -еві:ли́ху—ли́хові, мі́сту—мі́стові, о́зеру—о́зерові, се́рцю—се́рцеві;

2) іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин: Ки́їв — Ки́єву, Колгу́єв — Колгу́єву, Ма́монтов — Ма́монтову, Львів — Льво́ву, о́стрів — о́строву, рів — ро́ву, Ха́рків — Ха́ркову, Бату́рин — Бату́рину, Лебеди́н — Лебедину́.

Примітка. У прізвищах на зразок Васили́шин, Воло́шин, Семени́шин, Якови́шин, Ільїн можливі варіантні закінчення та -ові: Васили́шину — Васили́шинові, Воло́шину — Воло́шинові, Михайли́шину — Михайли́шинові, Семени́шину — Семени́шинові, Степани́шину — Степани́шинові, Якови́шину — Якови́шинові, Ільїну́ — Ільїно́ві та ін.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Давальний відмінок однини"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.