Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний відмінки множини

У давальному відмінку множини другої відміни іменники чол. та середн. роду мають закінчення -ам (у твердій і мішаній групах) і -ям (у м’якій групі): батька́м, працівника́м, слухача́м, трактора́м, колі́нам, міста́м, прі́звищам, се́лам; о́бріям, лікаря́м, шахтаря́м, моря́м, поля́м; а також дру́зям, місця́м, моря́м, обли́ччям, бажа́нням, пита́нням, підда́шшям, роздорі́жжям, узви́шшям.

У знахідному відмінку множини іменники другої відміни мають омонімічну форму або з називним, або з родовим відмінком множини, причому:

1. Іменники —назви істот мають закінчення, омонімічне з родовим відмінком множини: вчителі́в, геро́їв, кравці́в, лікарі́в, о́ленів, працівникі́в, хрущі́в (але: піти́ в гварді́йці, перейти́ в робітники́).

2. Усі іменники — назви неістот мають форму, омонімічну з називним відмінком множини: береги́, трактори́; вантажі́, олівці́; міста́, се́лища; моря́, обли́ччя, поля́, узви́шшя.

В орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми.

1. Закінчення -ами (у твердій та мішаній групах), -ями (у м’якій, зрідка в мішаній, групі) мають іменники чол. і середн. роду: берега́ми, працівника́ми, товариша́ми, трактора́ми; ву́хами, міста́ми, прі́звищами, се́лами, я́вищами; коваля́ми, лікаря́ми, шахтаря́ми; знаря́ддями, місця́ми, обли́ччями, поля́ми, роздорі́жжями, узви́шшями.
2. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають іменники чол. і середн. роду: го́стя́ми (й гі́стьми), кі́ньми (й ко́нями), чобітьми́ (й чобо́тями, чо́ботами); колі́ньми (й колі́нами), коле́сами (й колі́сьми), кри́лами (й крильми́).

У місцевому відмінку множини іменники чол. та середн. роду мають закінчення -ах (у твердій та мішаній групах), -ях (у м’якій групі): на дуба́х, на працівника́х, у горизо́нтах, в озе́рах, у календаря́х, по ліса́х, при берега́х, при стола́х, у се́лищах; на учителя́х, на шахтаря́х, на чо́ботах (чобо́тях), на місця́х, на обли́ччях, на роздорі́жжях, на узви́шшях, по буди́нках, по гая́х, по о́бріях, по міста́х, по се́лах.

У кличному відмінку множини іменники другої відміни мають форму, омонімічну з називним: брати́, працівники́; діячі́, товариші́; о́брії, учителі́, лікарі́; моря́, поля́, се́ла; у поетичному та урочистому мовленні використовують форми на зразок брато́ве, свато́ве.

Український правопис

Перейти до змісту