Вхід

Дієприкметник

В українській мові розмежовують:

  1. Дієприкметники активного стану:
  • теперішнього часу  на  –чий (, -е) (вживані  переважно  в  значенні прикметників та іменників): квіту́чий, живу́чий, лежа́чий, стоя́чий;
  • минулого часу на –лий (, ): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий.
  1. Дієприкметники пасивного стану минулого часу:
  • на –ний, –а, –е (-аний, –яний, –ений, –єний), –ований, –йований, –ьований, –уваний, –юваний: (зі́)гнаний, (по)сі́яний, (с)тво́рений, окри́лений, (за)го́єний, (з)будо́ваний,   скопійо́ваний,   сформульо́ваний,   зне́хтуваний, очо́люваний;
  • на –тий (, ): би́тий,  взу́тий,  узя́тий,  жа́тий,  закри́тий,           ми́тий, поча́тий, те́ртий, ужи́тий.

Примітка.

  1. Варіантні форми  на  –тий,  –ний утворюємо  від  дієслів  із суфіксом н(ну): верну́ти ве́рнутий і ве́рнений, замкну́тиза́мкнутий і за́мкнений, ки́нутики́нутий і ки́нений, усу́нути усу́нутий і усу́нений, розви́нути розви́нутий і розвинений.
  2. Варіантні форми на –тий, –ний утворюємо й від дієслів з основою інфінітива на –оло-, –оро-: коло́тико́лотий і ко́лений ; поро́типо́ротий і по́рений.

Від дієслова моло́ти варіантні форми — мо́лотий і рідше ме́лений.

Український правопис

Перейти до змісту

0 відповіді на "Дієприкметник"

Залишити повідомлення

© Dyskurs.net. Усі права застережено.