Немає товарів у кошику.
В українській мові розмежовують:
- Дієприкметники активного стану:
- — теперішнього часу на –чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту́чий, живу́чий, лежа́чий, стоя́чий;
- — минулого часу на –лий (-а, -е): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий.
- Дієприкметники пасивного стану минулого часу:
- — на –ний, –а, –е (-аний, –яний, –ений, –єний), –ований, –йований, –ьований, –уваний, –юваний: (зі́)гнаний, (по)сі́яний, (с)тво́рений, окри́лений, (за)го́єний, (з)будо́ваний, скопійо́ваний, сформульо́ваний, зне́хтуваний, очо́люваний;
- — на –тий (-а, -е): би́тий, взу́тий, узя́тий, жа́тий, закри́тий, ми́тий, поча́тий, те́ртий, ужи́тий.
Примітка.
- Варіантні форми на –тий, –ний утворюємо від дієслів із суфіксом –н– (–ну–): верну́ти — ве́рнутий і ве́рнений, замкну́ти — за́мкнутий і за́мкнений, ки́нути — ки́нутий і ки́нений, усу́нути — усу́нутий і усу́нений, розви́нути — розви́нутий і розвинений.
- Варіантні форми на –тий, –ний утворюємо й від дієслів з основою інфінітива на –оло-, –оро-: коло́ти — ко́лотий і ко́лений ; поро́ти — по́ротий і по́рений.
Від дієслова моло́ти варіантні форми — мо́лотий і рідше ме́лений.
Український правопис
0 коментарів до "Дієприкметник"