Апостроф у словах іншомовного походження

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [j] з наступним голосним:

• після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ю́тер, п’єдеста́л, інтерв’ю́, прем’є́р, кар’є́ра; П’ємо́нт, П’яче́нца, Рив’є́ра, Ак’я́б, Іх’я́мас, Ях’я́; Барб’є́, Б’ю́кенен, Донаг’ю, Женев’є́ва, Ф’є́золе, Монтеск’є́, Руж’є́, Фур’є;
• після кінцевого приголосного в префіксах: ад’ю́нкт, ад’юта́нт, ін’є́кція, кон’ю́нктура, диз’ю́нкція.

2. Апостроф не пишемо:

• перед йо: курйо́з, серйозний;
• коли я, ю позначають пом’якшення   попереднього   приголосного перед а, у: бязь; бюдже́т, бюро́, кюве́т, мюри́д, пюпі́тр, пюре́, фюзеля́ж, кюве́т, рюкза́к, рюш; Барбю́с, Бюффо́н, Вю́ртемберг, Мю́ллер, Гюго́.

Перейти до змісту