• Немає товарів у кошику.

Програма ЗНО з української мови

1. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

Що треба знати на ЗНО з фонетики, графіки, орфоепії

  • Алфавіт.
  • Наголос.
  • Основні випадки уподібнення приголосних звуків.
  • Спрощення в групах приголосних.
  • Основні випадки чергування у-в, i-й.
  • Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.
  • Сполучення йо, ьо.
  • Правила вживання м’якого знака.
  • Правила вживання апострофа.
  • Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.
  • Правопис префіксів і суфіксів.
  • Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків.
  • Правопис великої літери.
  • Лапки у власних назвах.
  • Написання слів іншомовного походження.
  • Основні правила переносу слів з рядка в рядок.
  • Написання складних слів разом і через дефіс.
  • Правопис складноскорочених слів.
  • Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.
  • Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.

Що треба вміти на ЗНО з фонетики, графіки, орфоепії

Учасник (учасниця) ЗНО повинен (повинна) вміти:

  • Розташовувати слова за алфавітом;
  • розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й.
  • Наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм.
  • Розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

2. Лексикологія. Фразеологія

Що треба знати на ЗНО з лексикології, фразеології

  • Лексичне значення слова.
  • Багатозначні й однозначні слова.
  • Пряме та переносне значення слова.
  • Омоніми.
  • Синоніми.
  • Антоніми.
  • Пароніми.
  • Лексика української мови за походженням.
  • Власне українська лексика.
  • Лексичні запозичення з інших мов.
  • Загальновживані слова.
  • Професійна, діалектна, розмовна лексика.
  • Терміни.
  • Застарілі й нові слова (неологізми).
  • Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.
  • Поняття про фразеологізми.

Що треба вміти на ЗНО з лексикології, фразеології

  • Пояснювати лексичні значення слів,
  • добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні;
  • уживати словав переносному значенні.
  • Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів;
  • пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні.

3. Будова слова. Словотвір

Що треба знати на ЗНО про будову слова й словотвір

  • Будова слова.
  • Спільнокореневі слова й форми того самого слова.

Що треба вміти на ЗНО з будови слова й словотвору

  • Відділяти закінчення слів від основи,
  • членувати основу на значущі частини,
  • розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні.

4. Морфологія

4.1. Іменник

Що треба знати на ЗНО про іменник

  • Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  • Іменники власні та загальні, істоти й неістоти.
  • Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
  • Число іменників.
  • Відмінювання іменників.
  • Невідмінювані іменники в українській мові.
  • Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.
  • Кличний відмінок (у власних чоловічих та жіночих іменах).

Іменник – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати іменники;
  • визначати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні;
  • правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових;
  • використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостям.

4.2. Прикметник

Що треба знати на ЗНО про прикметник

  • Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  • Відмінювання прикметників.
  • Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми).
  • Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.

Прикметник – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати й відмінювати прикметники;
  • утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників;
  • відмінювати прикметники;
  • відрізняти правильні форми прикметників від помилкових.

4.3. Числівник

Що треба знати на ЗНО про числівник

  • Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  • Типи відмінювання кількісних числівників.
  • Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.
  • Особливості правопису числівників.
  • Узгодження числівників з іменниками.
  • Уживання числівників для позначення часу й дат.

Числівник – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати й відмінювати числівники;
  • відрізняти правильні форми числівників від помилкових;
  • добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні;
  • визначати сполучуваність числівників з іменниками;
  • правильно утворювати форми числівників для позначення часу й дат.

4.4. Займенник

Що треба знати на ЗНО про займенник

  • Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  • Відмінювання займенників.
  • Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

Займенник – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати й відмінювати займенники;
  • відрізняти правильні форми займенників від помилкових,
  • правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні,
  • правильно утворювати й писати неозначені й заперечні займенники.

4.5. Дієслово

Що треба знати на ЗНО про дієслово

  • Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  • Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то).
  • Безособові дієслова.
  • Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.
  • Творення форм умовного та наказового способів дієслів.
  • Особові закінчення дієслів І та II дієвідміни.
  • Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.
  • Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Активні та пасивні дієприкметники.
  • Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу.
  • Дієприкметниковий зворот.
  • Безособові форми на -но, -то.
  • Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Дієприслівниковий зворот

Дієслово – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова;
  • визначати часи й способи дієслів, використовувати один час і спосіб у значенні іншого;
  • відрізняти правильні форми дієслів від помилкових;
  • правильно писати особові закінчення дієслів.
  • Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхнє загальне значення, синтаксичну роль;
  • відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових;
  • добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні.
  • Розпізнавати дієприслівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки,синтаксичну роль;
  • відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових;
  • правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

4.6. Прислівник

Що треба знати на ЗНО про прислівник

  • Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
  • Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий.
  • Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.
  • Правопис прислівників на -о, е, утворених від прикметників і дієприкметників.
  • Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу

Прислівник – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, синтаксичну роль, ступені порівняння прислівників,
  • відрізняти правильні форми прислівників від помилкових,
  • добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні.

4.7. Службові частини мови

Що треба знати на ЗНО про службові частини мови

Прийменник

  • Прийменник як службова частина мови.
  • Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.
  • Правопис прийменників.

Сполучник

  • Сполучник як службова частина мови.
  • Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні.
  • Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).
  • Правопис сполучників.
  • Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.

Частка

  • Частка як службова частина мови.
  • Правопис часток.

Службові частини мови – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки;
  • правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні.
  • Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою;
  • відрізняти сполучники від інших співзвучних частин мови;
  • правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.
  • Розпізнавати частки;
  • правильно писати частки.

4.8. Вигук

  • Треба знати вигук як частину мови. Правопис вигуків.
  • Треба вміти розпізнавати вигуки й правильно їх писати.

5. Синтаксис

5.1. Словосполучення

  • Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення.
  • Треба вміти розрізняти словосполучення, речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення.

5.2. Речення

Що треба знати про речення на ЗНО

  • Речення як основна синтаксична одиниця.
  • Граматична основа речення.
  • Порядок слів у реченні.
  • Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні);
  • за емоційним забарвленням (окличні й неокличні);
  • за будовою (прості й складні);
  • за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні);
  • за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені);
  • за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні);
  • за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань).

Речення – що треба вміти на ЗНО

  • Розрізняти речення різних видів за метою висловлювання,
  • за емоційним забарвленням,
  • за складом граматичної основи,
  • за наявністю чи відсутністю другорядних членів,
  • за наявністю необхідних членів речення,
  • за будовою,
  • за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань.

5.2.1. Просте двоскладне речення

Що треба знати

  • Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення.
  • Зв’язок між підметом і присудком

Що треба вміти

  • Визначати структуру простого двоскладного речення,
  • особливості узгодження присудка з підметом;
  • правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення.

5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Що треба знати

  • Означення.
  • Прикладка як різновид означення.
  • Додаток.
  • Обставина.
  • Порівняльний зворот.

Що треба вміти

  • Розпізнавати види другорядних членів,
  • правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні;
  • правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці.

5.2.3. Односкладні речення

Що треба знати

  • Граматична основа односкладного речення.
  • Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні).

Що треба вміти

  • Розпізнавати типи односкладних речень,
  • визначати особливості кожного з типів;
  • правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні.

5.2.4. Просте ускладнене речення

Що треба знати

  • Речення з однорідними членами.
  • Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.
  • Речення зі звертанням.
  • Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.
  • Речення з відокремленими членами.
  • Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені.
  • Відокремлені додатки, обставини.
  • Відокремлені уточнювальні члени речення.
  • Розділові знаки в ускладненому реченні.

Що треба вміти

  • Розпізнавати просте речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами,словосполученнями, реченнями, відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними,
  • та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні;
  • правильно розставляти розділові знаки в них.

5.2.5. Складне речення

Що треба знати

  • Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові.
  • Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

Що треба вміти

  • Розпізнавати складні речення різних типів,
  • визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями.
  • Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті.
  • Правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення.

5.2.5.1. Складносурядне речення

Що треба знати про складносурядне речення на ЗНО

  • Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні.
  • Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.
  • Розділові знаки в складносурядному реченні.

Складносурядне речення – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати складносурядні речення,
  • визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення;
  • комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні;
  • правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні.

5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Що треба знати про складнопідрядне речення на ЗНО

  • Складнопідрядне речення, його будова.
  • Головна й підрядна частини.
  • Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні.
  • Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові).
  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них.

Складнопідрядне речення – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати складнопідрядні речення,
  • визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними,
  • відображати її в схемі складнопідрядного речення;
  • визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами.
  • Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування;
  • правильно розставляти розділові знаки в складнопідрядному реченні.

5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Що треба знати про безсполучникове складне речення на ЗНО

  • Безсполучникове складне речення.
  • Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

Безсполучникове складне речення – що треба вміти на ЗНО

  • Розпізнавати безсполучникові складні речення;
  • правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні;
  • правильно розставляти розділові знаки в них.

5.2.5.4. Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

  • Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.
  • Треба вміти правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Що треба знати на ЗНО про способи передачі чужого мовлення

  • Пряма й непряма мова.
  • Заміна прямої мови непрямою.
  • Цитата як різновид прямої мови.
  • Діалог.
  • Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.

Способи передачі чужого мовлення – що треба вміти на ЗНО

  • Замінювати пряму мову непрямою;
  • правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати;
  • правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.

6. Стилістика

  • Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.
  • Треба вміти розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування.

7. Розвиток мовлення

На ЗНО треба знати

  • Види мовленнєвої діяльності;
  • адресант і адресат мовлення;
  • монологічне и діалогічне мовлення;
  • усне й писемне мовлення.
  • Тема й основна думка висловлення.
  • Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).
  • Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
  • Зміст і будова тексту,
  • поділ тексту на абзаци,
  • мікротеми.
  • Способи зв’язку речень у тексті.
  • Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

На ЗНО треба вміти

  • уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.
  • Критично оцінювати прочитане.
  • Аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
  • Будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети.
  • Уміти формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини;
  • правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти.
  • Знаходити й виправляти похибки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, спираючись на засвоєні знання.

Матеріалу багатенько, але з правильною організацією підготовки з боку викладача й за докладання зусиль із боку учня – цей матеріал можна вивчити за порівняно короткий термін.

0 коментарів до "Програма ЗНО з української мови"

Прокоментувати!

Ваш успіх – наша мета.

Освітня платформа © Дискурс. Усі права застережено.