1. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

Що треба знати на ЗНО з фонетики, графіки, орфоепії

• Алфавіт.
• Наголос.
• Основні випадки уподібнення приголосних звуків.
• Спрощення в групах приголосних.
• Основні випадки чергування у-в, i-й.
• Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.
• Сполучення йо, ьо.
• Правила вживання м’якого знака.
• Правила вживання апострофа.
• Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.
• Правопис префіксів і суфіксів.
• Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків.
• Правопис великої літери.
• Лапки у власних назвах.
• Написання слів іншомовного походження.
• Основні правила переносу слів з рядка в рядок.
• Написання складних слів разом і через дефіс.
• Правопис складноскорочених слів.
• Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.
• Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.

Що треба вміти на ЗНО з фонетики, графіки, орфоепії

Учасник (учасниця) ЗНО повинен (повинна) вміти:

• Розташовувати слова за алфавітом;
• розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й.
• Наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм.
• Розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

---

2. Лексикологія. Фразеологія

Що треба знати на ЗНО з лексикології, фразеології

• Лексичне значення слова.
• Багатозначні й однозначні слова.
• Пряме та переносне значення слова.
• Омоніми.
• Синоніми.
• Антоніми.
• Пароніми.
• Лексика української мови за походженням.
• Власне українська лексика.
• Лексичні запозичення з інших мов.
• Загальновживані слова.
• Професійна, діалектна, розмовна лексика.
• Терміни.
• Застарілі й нові слова (неологізми).
• Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.
• Поняття про фразеологізми.

Що треба вміти на ЗНО з лексикології, фразеології

• Пояснювати лексичні значення слів,
• добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні;
• уживати словав переносному значенні.
• Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів;
• пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні.

---

3. Будова слова. Словотвір

Що треба знати на ЗНО про будову слова й словотвір

• Будова слова.
• Спільнокореневі слова й форми того самого слова.

Що треба вміти на ЗНО з будови слова й словотвору

• Відділяти закінчення слів від основи,
• членувати основу на значущі частини,
• розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні.

---

4. Морфологія

4.1. Іменник

Що треба знати на ЗНО про іменник

• Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Іменники власні та загальні, істоти й неістоти.
• Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
• Число іменників.
• Відмінювання іменників.
• Невідмінювані іменники в українській мові.
• Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.
• Кличний відмінок (у власних чоловічих та жіночих іменах).

Іменник – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати іменники;
• визначати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні;
• правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових;
• використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостям.

4.2. Прикметник

Що треба знати на ЗНО про прикметник

• Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Відмінювання прикметників.
• Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми).
• Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.

Прикметник – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати й відмінювати прикметники;
• утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників;
• відмінювати прикметники;
• відрізняти правильні форми прикметників від помилкових.

4.3. Числівник

Що треба знати на ЗНО про числівник

• Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Типи відмінювання кількісних числівників.
• Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.
• Особливості правопису числівників.
• Узгодження числівників з іменниками.
• Уживання числівників для позначення часу й дат.

Числівник – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати й відмінювати числівники;
• відрізняти правильні форми числівників від помилкових;
• добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні;
• визначати сполучуваність числівників з іменниками;
• правильно утворювати форми числівників для позначення часу й дат.

4.4. Займенник

Що треба знати на ЗНО про займенник

• Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Відмінювання займенників.
• Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

Займенник – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати й відмінювати займенники;
• відрізняти правильні форми займенників від помилкових,
• правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні,
• правильно утворювати й писати неозначені й заперечні займенники.

4.5. Дієслово

Що треба знати на ЗНО про дієслово

• Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то).
• Безособові дієслова.
• Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.
• Творення форм умовного та наказового способів дієслів.
• Особові закінчення дієслів І та II дієвідміни.
• Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

• Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Активні та пасивні дієприкметники.
• Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу.
• Дієприкметниковий зворот.
• Безособові форми на -но, -то.

• Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Дієприслівниковий зворот

Дієслово – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова;
• визначати часи й способи дієслів, використовувати один час і спосіб у значенні іншого;
• відрізняти правильні форми дієслів від помилкових;
• правильно писати особові закінчення дієслів.
• Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхнє загальне значення, синтаксичну роль;
• відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових;
• добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні.
• Розпізнавати дієприслівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки,синтаксичну роль;
• відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових;
• правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

4.6. Прислівник

Що треба знати на ЗНО про прислівник

• Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий.
• Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.
• Правопис прислівників на -о, е, утворених від прикметників і дієприкметників.
• Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу

Прислівник – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, синтаксичну роль, ступені порівняння прислівників,
• відрізняти правильні форми прислівників від помилкових,
• добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні.

4.7. Службові частини мови

Що треба знати на ЗНО про службові частини мови

Прийменник

• Прийменник як службова частина мови.
• Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.
• Правопис прийменників.

Сполучник

• Сполучник як службова частина мови.
• Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні.
• Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).
• Правопис сполучників.
• Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.

Частка

• Частка як службова частина мови.
• Правопис часток.

Службові частини мови – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки;
• правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні.
• Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою;
• відрізняти сполучники від інших співзвучних частин мови;
• правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.
• Розпізнавати частки;
• правильно писати частки.

4.8. Вигук

• Треба знати вигук як частину мови. Правопис вигуків.
• Треба вміти розпізнавати вигуки й правильно їх писати.

---

5. Синтаксис

5.1. Словосполучення

• Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення.
• Треба вміти розрізняти словосполучення, речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення.

5.2. Речення

Що треба знати про речення на ЗНО

• Речення як основна синтаксична одиниця.
• Граматична основа речення.
• Порядок слів у реченні.
• Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні);
• за емоційним забарвленням (окличні й неокличні);
• за будовою (прості й складні);
• за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні);
• за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені);
• за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні);
• за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань).

Речення – що треба вміти на ЗНО

• Розрізняти речення різних видів за метою висловлювання,
• за емоційним забарвленням,
• за складом граматичної основи,
• за наявністю чи відсутністю другорядних членів,
• за наявністю необхідних членів речення,
• за будовою,
• за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань.

5.2.1. Просте двоскладне речення

Що треба знати

• Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення.
• Зв’язок між підметом і присудком

Що треба вміти

• Визначати структуру простого двоскладного речення,
• особливості узгодження присудка з підметом;
• правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення.

5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Що треба знати

• Означення.
• Прикладка як різновид означення.
• Додаток.
• Обставина.
• Порівняльний зворот.

Що треба вміти

• Розпізнавати види другорядних членів,
• правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні;
• правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці.

5.2.3. Односкладні речення

Що треба знати

• Граматична основа односкладного речення.
• Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні).

Що треба вміти

• Розпізнавати типи односкладних речень,
• визначати особливості кожного з типів;
• правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні.

5.2.4. Просте ускладнене речення

Що треба знати

• Речення з однорідними членами.
• Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.
• Речення зі звертанням.
• Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.
• Речення з відокремленими членами.
• Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені.
• Відокремлені додатки, обставини.
• Відокремлені уточнювальні члени речення.
• Розділові знаки в ускладненому реченні.

Що треба вміти

• Розпізнавати просте речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами,словосполученнями, реченнями, відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними,
• та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні;
• правильно розставляти розділові знаки в них.

5.2.5. Складне речення

Що треба знати

• Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові.
• Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

Що треба вміти

• Розпізнавати складні речення різних типів,
• визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями.
• Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті.
• Правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення.

5.2.5.1. Складносурядне речення

Що треба знати про складносурядне речення на ЗНО

• Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні.
• Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.
• Розділові знаки в складносурядному реченні.

Складносурядне речення – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати складносурядні речення,
• визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення;
• комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні;
• правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні.

5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Що треба знати про складнопідрядне речення на ЗНО

• Складнопідрядне речення, його будова.
• Головна й підрядна частини.
• Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні.
• Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові).
• Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них.

Складнопідрядне речення – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати складнопідрядні речення,
• визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними,
• відображати її в схемі складнопідрядного речення;
• визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами.
• Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування;
• правильно розставляти розділові знаки в складнопідрядному реченні.

5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Що треба знати про безсполучникове складне речення на ЗНО

• Безсполучникове складне речення.
• Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

Безсполучникове складне речення – що треба вміти на ЗНО

• Розпізнавати безсполучникові складні речення;
• правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні;
• правильно розставляти розділові знаки в них.

5.2.5.4. Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

• Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.
• Треба вміти правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Що треба знати на ЗНО про способи передачі чужого мовлення

• Пряма й непряма мова.
• Заміна прямої мови непрямою.
• Цитата як різновид прямої мови.
• Діалог.
• Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.

Способи передачі чужого мовлення – що треба вміти на ЗНО

• Замінювати пряму мову непрямою;
• правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати;
• правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.

---

6. Стилістика

• Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.
• Треба вміти розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування.

---

7. Розвиток мовлення

На ЗНО треба знати

• Види мовленнєвої діяльності;
• адресант і адресат мовлення;
• монологічне и діалогічне мовлення;
• усне й писемне мовлення.
• Тема й основна думка висловлення.
• Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).
• Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
• Зміст і будова тексту,
• поділ тексту на абзаци,
• мікротеми.
• Способи зв’язку речень у тексті.
• Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

На ЗНО треба вміти

• уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.
• Критично оцінювати прочитане.
• Аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
• Будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети.
• Уміти формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини;
• правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти.
• Знаходити й виправляти похибки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, спираючись на засвоєні знання.

Матеріалу багатенько, але з правильною організацією підготовки з боку викладача й за докладання зусиль із боку учня – цей матеріал можна вивчити за порівняно короткий термін.