Немає товарів у кошику.
1. Разом пишемо складні сполучники, утворені внаслідок поєднання повнозначних чи службових слів із частками або прийменниками: ані́ж, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́; також слова: або́що, то́що.
Примітка. Складні сполучники зате́, проте́, щоб, якби́, якщо́треба відрізняти від спільнозвучних займенників (те, що) та прислівника (як), що їх пишуть із простими прийменниками за, про та часткою би (б) окремо. Сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників (а, але, однак), тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те — не можна, пор.: Хоч не застав Івана вдома, зате пройшовся і За те оповідання його похвалили.
Сполучник щоб відрізняється від займенника що із часткою б тим, що на займенник що виразно падає логічний наголос. Пор.: Він сказав, щоб усі прийшли і Що б ви сказали, коли б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо відрізняються від спільнозвучного з ними прислівника як із часткою би та займенником що тим, що вони поєднують частини в складному реченні, а на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.: Якби тут був мій товариш, я був би щасливий і Як би краще виконати це завдання! Якщо хочеш, допоможу тобі і Як що трапиться, нарікай на себе.
2. Окремо пишемо:
1) сполучники із частками би (б), же (ж): коли́ б, коли́ б то, хо́ч би, хоча́ б, або́ ж, адже́ ж, але́ ж, бо ж, о́тже ж;
2) складені сполучники: дарма́ що, для то́го щоб, зати́м що, з то́го ча́су як, зважáючи на те що, з óгляду на те що, незважа́ючи (невважа́ючи) на те що, пóпри те що, до тóго як, пі́сля то́го як, та й, так що, тимча́сом як, тодí як, тому́ що, че́рез те що й под.
3. З дефісом пишемо сполучники отóж-то, ти́м-то, тíльки-но, томý-то.
Український правопис
0 коментарів до "Правопис сполучників"