Немає товарів у кошику.
У називному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).
- Закінчення -и мають усі іменники чол. роду твердої групи: батьки́, береги́, горо́ди, директори́, заво́ди, кла́си, ліси́, працівники́, футля́ри, але дру́зі.
Примітка. Іменники чол. роду із суфіксами -анин (-янин), -ин, -їн у множині втрачають -ин (-н): болга́ри, громадя́ни, кия́ни, львів’я́ни, селя́ни, тата́ри, хазяї́ (хазяїни́), але: грузи́ни, осети́ни, руси́ни.
- Закінчення -і (після голосного та апострофа -ї) мають іменники чол. роду м’якої та мішаної груп, а також деякі іменники середн. роду: ве́летні, геро́ї, ковалі́, о́брії, купці́, лікарі́, пазурі́ (і па́зури), секретарі́, солов’ї́, теслярі́, школярі́; ножі́, слухачі́, товариші́; о́чі (зрідка ві́чі), пле́чі..
Примітка 1. Іменники чол. роду з числівниками два, три, чотири мають закінчення —и, -і (-ї): два хло́пці, три робітники́, чотири слухачі́.
Примітка 2. В урочистому мовленні замість форми множини слова брат — брати́ вживають форму збірності бра́ття (зрідка — брато́ве).
- Закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м’якій, зрідка мішаній, групі) мають усі іменники середн. роду: де́на (від дно), міста́, пе́ра, стреме́на; прі́звища, у́рвища; умі́ння, моря́, обли́ччя, підда́шшя, поля́, прислі́в’я, роздорі́жжя.
Декілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини варіантні закінчення -и та -а: ву́си — ву́са, ґрунти́ — заст. ґрунта́ (збірне), рукави́ — рука́ва, хліби́ — хліба́ (збірне), але тільки ві́вса.
Примітка. Іменник Госпо́дь форм множини не має.
Український правопис
0 коментарів до "Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Називний відмінок множини"