Майбутній час

• Майбутній час  дієслів  недоконаного  виду  вживаємо  в таких формах:

а) особові форми  допоміжного  дієслова бу́ти —  бу́ду,  бу́деш,  бу́де, бу́демо (зрідка бу́дем), бу́дете, бу́дуть + інфінітив: бу́ду  писа́ти,  бу́дете ходи́ти;

б) інфінітив + скорочені особові форми колишнього дієслова я́ти (иму́…) — –му, –меш, –ме, –мемо (зрідка –мем), –мете, –муть, що стали дієслівними закінченнями, злившись з інфінітивом: пекти́му, пекти́меш, пекти́ме, пекти́мемо (зрідка пекти́мем), пекти́мете, пекти́муть.

• Майбутній час дієслів доконаного виду вживаємо в таких формах:

а) префікс + теперішній час: зроблю́, напишу́;

б) деякі безпрефіксні дієслова доконаного виду із закінченням теперішнього часу (найчастіше зі значенням одноразової дії): гри́мну, ля́жу, пущу́, сту́кну.

Український правопис

Перейти до змісту