Ь не пишемо:
1. Після р у кінці складу або слова: вір, ві́рте, ги́рка, гірки́й, кобза́р, ларка́, лі́кар, монасти́р, переві́р, секрета́р, тепе́р, тюрма́, школя́р, Ха́рків, царка́ (від царьо́к).
2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксом -ськ-(ий): кі́нчик, промі́нчик, ме́нший, то́нший, У́манщина; воли́нський, громадя́нський, освітя́нський, селя́нський;
3. Після всіх букв на позначення приголосних звуків, крім л, якщо за ними стоять інші букви, що передають м’які або напівпом’якшені приголосні: Бе́ршадь — бе́ршадський, ві́нця, дзвя́кнути, кінці́вка, ко́ристю, ланцюжо́к, При́п’ять — при́п’ятський, ра́дість, різдвя́ний, світ, свя́то, слід, сміх, сніг, сніп, сього́дні, танцюва́ти, цвях, ща́стя,
4. Після л в іменникових суфіксах -алн-(о), -илн-(о): де́ржално, пу́жално, ціпи́лно та ін.,
5. Між двома однаковими буквами, що позначають м’які приголосні: буття́, воло́сся, галу́ззя, гілля́стий, життя́, камі́ння, ллє́ться, прила́ддя, сі́ллю.
6. Після букв д, н, т перед суфіксами -ченк-(о), -чук, -чишин: Фе́дченко; Па́нченко, безба́тченко; Радчу́к, Степанчу́к; Федчи́шин, Гринчи́шин,
7. Після букви ц у деяких вигуках (звуконаслідувальних словах): бац, буц, гоц, клац та в кінці іменників чоловічого роду іншомовного походження: кварц, пала́ц, пая́ц, Суе́ц, шприц (див. ще § 139).
Український правопис
0 коментарів до "Коли не пишемо Ь"