За вживанням лексика поділяється на застарілу (архаїзми, історизми) та нову (неологізми).
Архаїзми — слова, що вийшли з активного вжитку:
ланіти (щоки); град (місто).
Історизми, на відміну від архаїзмів, позначають реалії, яких уже немає у вжитку:
Історизми — слова, що позначають реалії стародавніх епох, зокрема назви одягу, зброї, їжі, звичаїв, посад:
свитка, жупан, булава, бунчук, дружина (військо), віче (зібрання), гетьман, поміщик, кріпак тощо.
Історизми часто вживаються в художніх текстах як стилістичний засіб для створення історичного колориту.
Неологізми — слова, що з’явилися в мові синхронно з появою новітніх предметів чи явищ:
ноутбук, ґаджет, селфі та ін.
Тут наведені загальномовні неологізми, однак можуть бути ще й авторські: автор уживає нове слово в певному контексті. Наприклад, у М.Семенка:
Діткнуся спини хуткоплижним м’ячем… Обезмріяно степ розкинув навкруги безголосих мов…
З часом неологізми стають частиною активного лексикону і переходять у розряд загальновживаних: телевізор, комп’ютер тощо.
Тест ЗНО про архаїзми
0 коментарів до "Архаїзми й неологізми"