ЗНО-2018: новації, результати, висновки

Вадим Карандій – директор Українського центру оцінювання якості освіти – про підсумки цьогорічного ЗНО.

У ЗНО цього року взяли участь понад 330 тисяч осіб

У зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО) цього року взяли участь 336 тисяч 354 особи, повідомляє Укрінформ.

Про це на брифінгу в Укрінформі щодо підсумків ЗНО-2018 повідомив директор Центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

“Цього року участь в ЗНО взяли 336 тисяч 354 особи, це значно більше, ніж умовно ми говорили про кількість випускників шкіл. Справа в тому, що цього року продовжено практику розширення впровадження державної підсумкової атестації (ДПА) осіб, які здобувають середню загальну освіту, не лише на школярів, а й на тих, хто здобуває освіту в закладах профтехосвіти та закладах вищої освіти, зокрема в коледжах», – сказав Карандій.

Він уточнив, що ДПА охоплювала лише українську мову.

«ЗНО в цьому році переслідувало дві мети – оцінювання за підсумками навчання в школі, здобуття загальної освіти. І друге – відбір вступників на навчання у закладах вищої освіти. Зокрема на бакалаврські програми», – сказав Карандій.

Так, загалом у ЗНО з української мови взяли участь 323 358 осіб, або 97,1% від загальної кількості зареєстрованих; з історії України – 159 454 особи (94,4%); з математики – 106 4848 особи (95,1%).

Із англійської мови ЗНО складали 83 963 особи, французької – 567 осіб, іспанської – 141 особа, німецької – 2 131 особа. З фізики складали ЗНО 20 836 осіб.

За словам голови УЦОЯО, фіксується збільшення кількості учасників ЗНО з певних предметів, таких як англійська мова, а також певний перерозподіл кількості учасників ЗНО з хімії, біології, географії, що зумовлено як умовами прийому на окремі спеціальності, так і уподобаннями самих вступників до вишів. Так, з хімії складали ЗНО 19 671 особа, з біології – 76 535 осіб, з географії – 74 699 осіб.

«На ці три предмети – хімія, біологія, географія – найбільше вплинула позиція, зафіксована в умовах прийому – вступ до медичних ЗВО осіб, які за результатами ЗНО мали не менше 150 балів. Зокрема, з біології та хімії частка учасників ЗНО зменшилася, тому що ті слабкі випускники шкіл, які розуміли, що малоймовірно отримають результат 150 балів, не ризикували і подалися на інші спеціальності, обравши інші предмети. Зокрема, фіксується збільшення кількості учасників, які складали географію», – сказав Карандій.

Більше 90% учасників ЗНО обирали українську мову тестів

Більше 90% учасників цьогорічного ЗНО мовою тестів з різних предметів обирали українську.

Про це на брифінгу в Укрінформі стосовно підсумків ЗНО-2018 розповів директор Центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, повідомляє кореспондент агенції.

«Суттєвим фактором є мова, якою здійснюється навчання, якою спілкуються випускники наших шкіл. Це не є результати якихось досліджень, це волевиявлення кожного окремого учасника ЗНО, тому що кожен мав право обрати групу предметів, зокрема математику, історію України, фізику, хімію, біологію, географію, – тією мовою, якою він проходив навчання в школі. 93% наших учасників ЗНО для проходження тестів з цих предметів обирали саме українську мову», – сказав Карандій.

Загалом, мовами тестів з цих 6 предметів були українська, російська, угорська, молдовська, польська та румунська.

Так, з математики більше 88% проходили тести українською, з історії України – 94,8%, з фізики – 88%, з хімії – 91,1%, з біології – 92,4%, з географії – 93%.

Він зазначив, що менше 90% використання української мови спостерігається в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Одеській областях.

Дівчата краще складають ЗНО, ніж хлопці – УЦОЯО

За результатами державної підсумкової атестації (ДПА) з української мови, яка була проведена в межах незалежного тестування, можна говорити про відмінності в навчальних досягненнях дівчат та хлопців. Так, рівень успішності дівчат за результатами  ДПА  на 13% вищий, ніж у хлопців.

Про це на брифінгу в Укрінформі поінформував директор центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, повідомляє кореспондент агенції.

«Вперше за всю історію таких незалежних вимірювань ми можемо сказати чіткі дані щодо якості саме з української мови, тому що цього року цим іспитом були охоплені всі без винятку випускники загальноосвітніх навчальних закладів, які здобували відповідну освіту в цьому році. …  Результати дівчат є набагато кращими, ніж у юнаків. Результати з української мови на високому рівні  дівчата здобувають втричі більше, ніж хлопці», – сказав Карандій.

Так за даними УЦОЯО, на високому рівні склали ДПА з української мови 22,3% дівчат та 8,8% хлопців. На достатньому рівні  – 33,6% дівчат та 24,6% хлопців, на середньому рівні – 34,3% дівчат та 43% хлопців. На початковому рівні – 9,8% дівчат та 23,5% хлопців.

Результати ДПА з української мови трохи нижчі, ніж минулого року, але за словам Карандія, є об’єктивна причина цього, а саме: залучення до тестування випускників профтехзакладів освіти, рівень знань яких бажає кращого, а також випускників коледжів.

Загалом, за даними Карандія, випускники закладів профтехосвіти у більшості склали ДПА з української мови на початковому рівні – 54%, на середньому рівні начальних досягнень – 42,2%, на достатньому –  3,4%, високий рівень володіння української мовою продемонстрували 0,2% випускників закладів ПТО.

Серед інших типів навчальних закладів найкращі результати з української мови у випускників гімназій, ліцеїв та колегіумів – 39,1% – достатній рівень та 39,4% – високий рівень. Спеціалізовані школи: 40,7% – достатній рівень, 35,3% – високий рівень. Навчально-виховні комплекси, навчально-виховні об’єднання: 33,1% достатній рівень, 21,9% – високий рівень.

Серед випускників загальноосвітніх шкіл на достатньому рівні українську мову знає 32,2%, на високому – 16,8%, на середньому рівні володіють державною мовою – 36,8% випускників шкіл. ЗВО 1-2 рівня акредитації 54,1%  випускників – середній рівень, 30,3% – достатній рівень, 4,9% – високий рівень.

Загалом найбільше осіб отримали високі результати ДПА з української мови у Львівській  та Черкаській областях, а також у м. Київ. Найгірші результати (найбільші відсотки тих, хто знаходиться на початковому рівні) у учасників тестування із Закарпатської, Чернівецької та Тернопільської областей.

Також  цього року для проходження ДПА, за словам Карандія, випускники  шкіл найчастіше обирали другим предметом історію України (130 тисяч 401) або математику (74 077).  Англійську мову  як третій предмет обрали 50 тис 912 осіб, що складає майже третину від всіх випускників шкіл.

Цього року при проведення ЗНО серед випускників шкіл проводилася також державна підсумкова атестація  з української мови – обов’язкова, математики або історії України – вибірково-обов’язковий, тобто учасник мав обрати один з цих предметів, третій – на вибір випускника.

Лише половина випускників змогли розв’язати задачу для 8 класу з математики  – УЦОЯО

Лише половина випускників шкіл, які складали ЗНО з математики, впоралися з завдання для 8 класу.

Про це на брифінгу поінформував директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мабуть чи не найбільша проблема у нас зараз існує з математики. Якщо з інших предметів  у нас ситуація більш-менш нормальна, з математики  динаміка результатів невтішна. Наприклад завдання з теми, яка в школі вивчається у 7-8 класі. Це дії з дробами, де потрібно було фактично скоротити на 2 чисельник і знаменник і отримати результат. Завдання не складне, але, на жаль, лише 52% змогли справитися із завданням, з яким мали б працювати у 8 класі», – сказав Карандій.

Окрім цього, за словами очільника УЦОЯО,  існують і проблеми з вивченням фізики. Так він навів задачу, яка, за його словами,  навмисно була введена в тест як легке завдання.

“Йдеться не про здобуття грунтовної підготовки з фізики. Тут елементарна задача на відносність руху, коли потрібно було визначити швидкість літака відносно берега, при тому, що він злітає з авіаносця. З цією задачею впоралися лише дві третини учасників, Це задача лише на одну дію, коли потрібно було від однієї швидкості відняти іншу”, – сказав Карандій.

Він зазначив, що ці 20 тисяч осіб, які складали ЗНО з фізики, мали б бути найбільш мотивованими для вивчення цього предмета.