Коли ми вимовляємо приголосні звуки, повітря долає перешкоду – натрапляє на той чи інший орган у ротовій порожнині. Відповідно до цього звуки поділяються за місцем творення.
Від того, у якій частині ротової порожнини звук твориться, залежать його особливості:
звук може бути тільки твердий, якщо він:
-
- утворений губами (губний): б, п, в, м, ф (запам’ятай вислів: Мавпа буф!);
- утворений у задній частині рота (задньоротовий): г, ґ, к, х (вислів: хуґа гука);
- є шиплячим: ш, ч, ж, дж (запам’ятай вислів: Ще їжджу);
звук й завжди м’який, бо він утворений посередині язика;
звук, утворений доторканням язика до зубів (зубний), може бути твердим і м’яким: д – д’, т – т’, з – з’, ц – ц’, л – л’, н – н’, дз – дз’ (запам’ятай вислів: Де ти з‘їси ці лини). М’яким може бути також р – р’.
Тести зі ЗНО
На ЗНО тести безпосередньо про класифікацію приголосних були тільки 2006 року, і то тільки про дзвінкі чи глухі звуки:
0 коментарів до "Тверді й м'які приголосні звуки: вимова залежно від місця творення"