Фразеологізм «геростратова слава» походить від імені грека, який дуже хотів стати відомим.
Хтось стає знаменитим завдяки тому, що є найкращим у певній справі. А от Герострат нічим особливо не виділявся, тому вирішив спалити прекрасний і величний храм Артеміди – одне із чудес світу.
Так Герострат хотів зажити слави й увічнити своє ім’я.
Суд виніс палієві смертний вирок і заборонив жителям міста навіть згадувати ім’я Герострата, щоб назавжди стерти пам’ять про злочинця.
Але один грецький історик порушив заборону, тому всі наступні покоління пам’ятають про Герострата і вживають його ім’я щодо людей, які прославилися поганими, руйнівними діями, здобули ганебну славу.
